Останні новини:

Василь Питлик: «Перш за все дякую Богові за те, що відбулося нове українське покоління»

Дзвони Підгір’я» продовжують на своїх сторінках знайомити читачів із депутатами Калуської міської ради. Цього року ми розповідаємо про діяльність того чи іншого депутата, його професійну кар’єру, життєві цінності й пріоритети, бачення майбутнього Калуша та України.

Сьогодні йтиме мова про позафракційного міського депутата V і VI демократичних скликань Василя Питлика (бюджетна комісія).

Ця людина відома в Калуші й за його межами як висококваліфікований  лікар-уролог. Якраз 21 серпня минуло 25 років із того часу, як Василь Питлик очолює урологічне відділення Калуської ЦРЛ. З цієї нагоди днями його нагородив грамотою митрополит Івано-Франківський Володимир Війтишин.

До речі, в 2003 році в країні втілювався громадський проект «Гордість України». Калуський медик був визнаний першим в Україні лікарем-переможцем у номінації «Почуття обов’язку». Отриману в нагороду премію розміром 10 тисяч гривень п. Василь віддав на ремонт підлоги очолюваного ним відділу, до яких, звичайно, додали й кошти, виділені з місцевого (тоді районного) бюджету. А в 2009-му Василю Питлику присвоєно звання «Заслужений лікар України».

Досягнуті професійні результати свідчать про те, що недаремно його сім’я тестувала хлопця перед вступом до медичного закладу (закінчив Івано-Франківський медичний інститут у 1982 році. Протягом п’яти років працював у Сумах. З 1987 року живе в Калуші. З 1989-го – незмінний завідувач урологічного відділення Калуської ЦРЛ).

– З кінця ХІХ століття в моїй родині (народився на Долинщині. – Авт.) налічується до сотні медиків, – каже наш співрозмовник. – Моя прабабуся була дипломованою акушеркою за Австрії. Перш ніж відправити юнака чи юнку здобувати медичний фах, сім’я їх тестує. Своєрідне тестування на придатність до цієї справи пройшов і я. Протягом місяця моя тітка Марія Питлик на прохання батька тестувала мене, чи я зможу працювати в медицині. Сказала, що можу бути лікарем. Я, до речі, закінчив дитячу художню школу, хотів бути архітектором. Та якось бабуся сказала, що маю стати або священиком, або лікарем. І я над цими словами задумався. У виборі професії дітей у мене демократичний підхід: враховую їхні побажання. Мій старший син, нині вже студент, не захотів йти стопами батька, а молодший – ще школяр. Вважаю, що в медицину без бажання не варто затягувати людину.

 За роки, під час яких Василь Питлик очолює урологічне відділення в Підгірках, воно має досить високі показники. У 1993 році комісією Всесвітньої організації охорони здоров’я відділення було визнано базою передового досвіду.

– З часу закінчення мною інституту в медицині відбулося чимало технологічних змін. Тому, – говорить п. Василь, – у своїй роботі стараємося враховувати сучасні технології, вивчати передовий світовий досвід (Василь Питлик стажувався в Німеччині, Бельгії, добре знає медицину Польщі. – Авт.). Цьому сприяє й те, що в останні роки в медицину Калуша вкладені чималі кошти. Тільки на ремонтні роботи відділення витрачено приблизно 400 тис. грн. А придбана сучасна медична апаратура, зокрема літотриптор, дає нам можливість обійтися без оперативних втручань. Це надзвичайно важливо, адже відомо: чим менше оперативних втручань, тим вищий рівень медицини. А урології тим паче.

Чому медик за фахом пішов у депутати? На це запитання Василь Питлик відповідає:

– Я бачив, що нашій медицині потрібні радикальні зміни, бодай комунальні. Я розумію, що був важкий період, і на це кошти майже не виділялися. І я хотів, щоб на рівні міста зрозуміли проблеми цієї галузі й усвідомили, що медицина – досить відповідальна сфера, притому ще й соціальна. Хотілося зробити її доступною, якісною, ефективною й своєчасною. Згідно зі стандартами ВООЗ, на медицину має виділятися 5% ВВП, а в нас ніколи не перевищувало 3%.

Василь Питлик виступає за реформи в медичній галузі, які якраз обговорюються на рівні влади. Ще в п’ятому скликанні давав свої пропозиції. Його основна думка: медицина має бути бюджетно-страховою.

– Держава має займатися екстреною меддопомогою (кожен має право на першу допомогу), соціально значимими групами захворювання (туберкульоз, СНІД, онкологічні тощо) й малозабезпеченими соціальними групами населення, – вважає міський депутат. – У медицині треба змінювати управлінську систему. Треба, щоб лікарські різнофахові асоціації мали вплив на важливі рішення в галузі медицини. Якщо медики безпосередньо не братимуть участі в цьому процесі, то нічого путнього в нас не вийде. І ще одне: на місцях мають обов’язково бути громадські наглядові ради, адже медицина зачіпає чимало соціальних питань.

Василь Питлик впевнений, щоб людина була здоровою, вона повинна мати три віри: в Бога, у своє одужання і в лікаря, який її лікує. А щоб хворий відчував лікаря духовно, той має бути близький до Бога, до віри. Василь Михайлович вважає, якщо хворий не відчув хоч мінімального покращення від першого спілкування з лікарем, то це ще не лікар.

– Я завжди кажу молодим колегам, – продовжує нашу розмову депутат-медик, – диплом – це не медична освіта, це юридичне право на постійну медичну самоосвіту.

Як депутат міської ради Василь Питлик змінив стандартну форму роботи.

– Я почав працювати в формі прямого контакту, а не за допомогою листів. Якщо не вдається вирішувати будь-яке питання виборців напряму, то тоді я вже виношу його на сесію міської ради. А звертаються калушани до мене переважно з питаннями, які стосуються медичного профілю й соціальних проблем. Хоча не обходиться й без побутових. Останнім часом, звичайно, були звернення щодо підняття тарифів на водопостачання й водовідведення, яке збурило громадськість міста. Безперечно, житлово-комунальна сфера потребує реформування. Та коли я проаналізував звернення громадян, то зрозумів, що вони не проти підвищення тарифів як такого. Люди готові платити, але тільки в тому випадку, коли ціна відповідає факту: тобто споживач знає об’єм отриманої послуги і впевнений у її якості. Оскільки в останні роки в населення виробилася система недовіри, то калушани хочуть відкритої економічної політики того чи іншого комунального підприємства.

Василь Питлик живе не тільки медициною чи депутатством. Він досить глибоко вникає в суспільно-політичні процеси в країні. Ще в 1987-1989 роках був одним із ініціаторів відродження «Просвіти» в Калуші. Член партії Народний Союз «Наша Україна», починаючи з її заснування. Був учасником установчого з’їзду партії у 2005 році. До того часу не входив у жодну з партій.

Активну життєву позицію п. Василь успадкував від свого дідуся, який був репресований радянською системою.

– Він передав мені естафету, – каже. – Дідусь, до речі, завжди говорив, що на наше покоління випадуть неабиякі випробування й національно-патріотичне піднесення. Саме так і сталося. І я перш за все дякую Богові за те, що відбулося нове українське покоління, причому в національно-патріотичній площині воно змістилося на Центральну й Східну Україну. Наша нація – дуже стійка, адже незважаючи на різні імперські зазіхання протягом віків, вона вистояла. Ми не зникли, а це свідчить про велику силу нації. І я абсолютно переконаний, що ми переможемо й сьогодні. Правда, я навіть подумати не міг про те, що так брутально будуть проігноровані цивілізовані методи вирішення міждержавних питань і що дійде до прямої мілітарної агресії…

Дарія ОНИСЬКІВ