Останні новини:

А ви почуваєте себе щасливими?

Що таке щастя? Впевнена, що кожен із нас хоча б раз у житті задавав собі це питання. І для кожного щастя – це щось своє. Кожен розуміє його по-своєму. Для когось щастя – це можливість ні в чому собі не відмовляти, для когось – мати хатину на березі моря і найновішої марки автомобіль, для когось – здоров’я близьких, а ще для когось – кохання та вірні друзі.

Звичайно, значний вплив на те, чи людина почуває себе щасли­вою, мають і такі чинники, як вік, освіта, рівень добробуту та місце проживання. Тому ми запитали жителів Калуша, чи вони щасливі у нашому місті, та які сподівання вони покладають на майбутнє. Адже якби їхні очікування реалізувались, то вони б почува­лися трохи щасливішими.

Ірина Королюк (20 р.):

– Калуш – дуже чудове місто, насамперед тому, що рідне. І я мо­жу стверджувати, що почуваю се­бе тут щасливою. Для того, щоб бути щасливим та задовільняти всі власні примхи й уподобання, я гадаю, в Калуші є все необхідне. Річ тільки у кожному з нас, у ставленні одне до одного.

Орест Вітяк (72 р.):

– Кожна людина – творець свого щастя. Я почуваю себе щасливим, коли спостерігаю, як матусі з коля­сками ходять по центральній площі нашого міста, коли молоді люди культурно відпочивають без алкого­лю, коли відчуваю свою вагомість для суспільства. У Калуші владою, особливо за останні роки, зробле­но багато, щоб люди могли почу­вати себе щасливими. Особливо хочу подякувати за безкоштовну медицину в нашому місті. Це та­кож робить нас щасливими.

Марія Кадоб’янська (24 р.):

– У Калуші я себе почуваю щасливою вже зараз. Але не за­вадило б привести до більш нор­мального вигляду нашу централь­ну площу. Адже багато із нещо­давно встановлених лавиць уже, на жаль, поламані.

Вадим Гіль (42 р.):

– Мені подобається у Калуші все. Тут моя сім’я, улюблена ро­бота, друзі… Для того, щоб лю­ди почували себе щасливими, у Калуші є все необхідне.

Мар’яна Атаманчук (21 р.):

– Я навчаюся у Івано- Франківську, тому рідко буваю у Калуші. Та, коли приїжджаю сюди – відпочиваю. Я щаслива у своєму місті та пишаюся ним. Останнім ча­сом воно змінюється у кращу сторо­ну. За це велика подяка Ігорю Сте­пановичу та його команді. Єдине, що мене хвилює, – чи знайдеться для молодого спеціаліста робота у нашому рідному місті?

Маріанна Поважняк (37 р.):

– Головним місцем відпочину калушан є парк. Тому хотілось би, щоб він завжди був догляну­тим та прибраним, таким, у яко­му можна було б провести час з друзями та сім’єю.

Сергій Оленчук (26 р.):

– Можу сказати, що я частко­во щасливий у нашому місті. Але вважаю, що перш за все, потрібно навчити наших людей не смітити і не ламати те, що зроблено для них.

Володимир Дмитрієв (22 р.):

– Я щасливий вже тільки тому, що мої близькі поряд і здорові, що маю вірних друзів і кохану дівчину. Наше місто мені подобається, я почуваю себе у ньому комфортно, затишно та впевнено. Проте, як на мене, у Калуші не вистачає закладів відпочинку. Хочеться, щоб у на­шому місті можна було весело і культурно проводити вихідні.

Людмила Головата (68 р.):

– Я почуваю себе щасливою у Калуші вже тільки тому, що це моє рідне місто і тут живуть найрідніші мені люди. Приємно, коли бачу, як наше місто розвивається, як виро­стають нові багатоповерхові будин­ки, все стає яскравим та кольоро­вим. Видно, що життя у Калуші вирує, а не стоїть на місці.

А ви почуваєте себе щасливи­ми у Калуші?

Тетяна КУРТАШ